Справжні емоції та "живі" фотографії на весіллі. Що важливо зняти
Для мене завжди було загадкою, чому у кращих весільних фотографів світу дуже мало постановки, на кращих фотографіях зображені справжні емоції і чому це цінується більше, ніж гарно поставлена пара в гарному місці. І чим довше я знімав, тим більше це питання мене турбувало.
Раніше я бачив для себе головним відзняти гарну прогулянку, де пара постоїть, подивиться один на одного, десятки разів поцілується по моїй команді та поїде до кафе. Чесно кажучи, минулої осені я навіть зайшов у певний глухий кут, не знаючи куди я хочу рухатися, що для мене важливіше, адже я вже маю певний рівень знань обробки фото, постановки пари, розкріпачення їх і т.д. Мені завжди подобалося спілкуватися з живими веселими парами, де я віддаюся на повну, але мені все одно не до кінця подобався кінцевий результат. Мій стиль зйомки тісно пов'язаний зі спілкуванням, психологічним впливом на пару, де буде багато веселощів та емоцій, але чомусь ці емоції майже завжди я залишав за кадром. Я розумів, що багато хто повертається до мене знову, не тільки за фотографіями, а й за емоціями та настроєм.
Цієї зими, на уроці зі своєю ученицею ми знімали чудову пару. Було холодно і нам весь час доводилося рухатися і жартувати, щоби остаточно не замерзнути. Коли я прийшов додому і почав обробляти фотосесію, я був дуже задоволений результатом, хоча таке буває не часто. На цих фотографіях були "живі" емоції; я майже не ставив їх, ми просто веселилися, вони обіймалися, шаленіли і це було неймовірно!
Після, навесні, я поїхав на майстер клас до топ-фотографа країни Т. Терлецького і він відкрив мені очі на те, що я не міг сформулювати для себе сам. Який сенс у фотографії хлопця, що стоїть біля вікна, що поправляє краватку на камеру по кілька разів? Який сенс у постановці ситуації, коли наречений заходить вранці до нареченої з букетом? Сенс купи фотографій на природі у однакових позах? Чи цього чекають молоді та їхня родина побачити на весільних фото?! На мою суб'єктивну думку, вони захочуть побачити правдиві фото, зі справжніми, не награними емоціями, нехай наречений одягається сам, я лише це зніматиму, нехай зайде до нареченої подарувавши букет по справжньому, з першого разу (може це буде і незграбно, зате правда). Нехай "на прогулянці" пара піде на справжні побачення, де вони гулятимуть і веселяться, а я ловитиму ці всі моменти. Мені здається в цьому і є суть, за цей день показати історію цієї пари, їхню сім'ю, щоб і через роки вони дивилися з усмішкою на ці "живі" моменти та переживали їх знову.
Це має бути історією, яка описує реальні події: де не буде надто відретушованої шкіри, адже це весілля, ви повинні бути природними; де я не говоритиму парі..ану усміхніться, ану станьте, поцілуйтеся; де зйомка буде просто дружньою прогулянкою фотографа та закоханої пари. І нехай не всі погодяться зі мною, адже багато фотографів знімають інакше, "постановочно" і знімають круто (я нічого не маю проти), але сам хочу працювати саме в цьому жанрі, де будуть справжні емоції, а я людям віддаватиму "живі" фотографії...
